Інформаційний центр
0(800) 500-500
У Києві 490-88-88 або 521 з мобільного (для абонентів Vodafone)
068 490 08 88 з мобільного (для абонентів Київстар)

 — з питань
Інтернет-банкінгу для приватних осіб

Для клієнтів малого та середнього бізнесу
0 (800) 505-045

Центр технічної підтримки Райффайзен Бізнес Онлайн та Інтернет-банкінгу для суб'єктів господарювання
0 (800) 505-770У Києві: 495-41-40

Режим роботи: понеділок - п'ятниця (08:00 - 19:00).

Інформаційний центр підтримки бізнес-клієнтів з питань валютного регулювання:
0 (800)500-025 Режим роботи: понеділок – п'ятниця (09:00 – 18:00).

Центр цілодобової підтримки з питань еквайрингу
0 (800) 500-738 У Києві: 495-91-91

Центр із врегулювання простроченої кредитної заборгованості
0 (800) 509-900 У Києві: 496 11 46

Інформування осіб про пов'язаність із банком

Центральний офіс
01011, Україна
м. Київ, вул. Лєскова, 9


Райффайзен Лізинг Аваль

Погляд консерватора// ТОП-100. Рейтинг кращих компаній України. — №4, грудень 2013 р.

27.12.2013

Володимир Лавренчук, голова правління Райффайзен Банку Аваль, про ймовірність продажу банку, проблемні кредити, можливу девальвацію та перспективи інтернет-банкінгу

Сьогодні більшість західних банків покидають український ринок, визнавши його малоперспективним. Але австрійська група Raiffeisen поки що залишається. У всякому випадку така офiцiйна позицiя її акцiонерiв. Втiм, ринком ходять чутки, що їхня українська «дочка» — Райффайзен Банк Аваль — також виставлений на продаж. Володимир Лавренчук очолив банк у 2005 роцi, коли його придбали австрiйськi iнвестори. За короткий час українському фінансисту вдалося перевести український банк на європейські стандарти. Райффайзен Банк Аваль стабiльно демонструє зростання фінансових показників, займаючи лідерські позицiї серед українських банкiвських установ. Володимир Лавренчук розповiв «ТОРП-10О» про ризики девальвацiї у 2014 роцi, якi активи планує продавати банк, а також прокоментував чутки щодо продажу фінустанови.

- З українського ринку йдуть іноземні банки. Лишаються в основному українські. Не секрет, що вони не такі дисципліновані гравці, їх влаcники фінансують цей бізнес за залишковим принципом. Чи можна це вважати ризиком для системи в цілому?

- Виходять бренди, а банки і гроші в секторі залишаються. Просто такі банки будуть належати іншим інвесторам. Не думаю, що це ризик для системи в цілому. Ризиком можуть стати проблеми з ліквідністю — тобто в системі буде менше грошей, або вони будуть дорожчими, або система буде менш стабільною.

Думаю, що вихід деяких іноземних гравців не несе в собі загрозу для галузі. Інша справа: значною мірою це робить нашу банківську систему менш якісною і більш дорогою для економіки. Адже багато банків Східної Європи і українські в тому числі є надвитратними, український банківський сектор сам по собі є дорогим. Вихід деяких провідних міжнародних груп з українського ринку не сприяє більшій ефективності системи.

- Наприкінці минулого року ви казали, що банк веде переговори з іншими гравцями ринку щодо продажу пакету проблемних кредитів. Чи були якісь відповідні угоди в 2013 році?

- Ми маємо намір продавати частину портфелів проблемних кредитів. Бо вважаємо це одним з інструментів забезпечення життєдіяльності банків та врегулювання проблеми неякісної заборгованості. В нас є пакети іпотечних кредитів, малого бізнесу, є великі корпоративні кредити, продаж яких ми готові розглядати. Переговори про такі угоди йдуть, але самих угод ми поки що уникали.

Останнім часом мали місце непоодинокі прецеденти донарахування податковими органами податкових зобов’язань банків на підставі неоднозначного тлумачення норм Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування операцій відступлення прав вимоги за кредитами, в тому числі в разі продажу проблемного портфелю кредитів. Зокрема, Міністерство доходів та зборів висловило позицію про неприпустимість віднесення на валові витрати банку всієї заборгованості за проблемним кредитом, якщо права вимоги за таким кредитом відступаються небанківській установі. Нещодавно Міністерство доходів та зборів опублікувало офіційне податкове роз’яснення, яким відповідні податкові ризики банків стали більш передбачуваними, хоча неможливо остаточно стверджувати про їх усунення оскільки попередні листи цього Міністерства з даного приводу ще не відкликані. Ці юридичні невизначеності впливають на ціну портфелей. Зараз вона не є ринковою, і це невигідно ані продавцям, ані державі.

- Яка доля проблемних кредитів у вашому банку?

- За українськими стандартами — 9,2%, за міжнародними — близько 30%. Хочу зазначити, що якість кредитів, виданих протягом останніх чотирьох років, є дуже високою, їх проблематика не перевищує 2%. Нам вдалося цього досягти за рахунок того, що після кризи були суттєво змінені процедури видачі кредитів.

- Інтернет суттєво впливає на різні ринки. І банківський — не виняток. Зараз клієнт може оформити депозит або кредит не виходячи з дому. Наскільки це стосується вашого банку? Чи є в вас послуги для таких особливо «ледачих» та вибагливих клієнтів?

- Нам дуже подобається те, що клієнти бувають вибагливими. Надання послуг через традиційні канали продажів більш витратне для компаній. Наприклад, оформлення платіжних доручень на папері з печатками, їх транспортування до відділення банку. Електронні платежі, інтернет-банкінг — дозволяють економити. Тут також є витрати на безпеку платежів, але в сухому залишку розвиток інтернет-банкінгу — це дуже суттєвий крок вперед з точки зору якості обслуговування та ефективності процесів.

Кількість компаній, які постійно користуються цією послугою, швидко зростає. Зараз їх близько 80-90%. Якщо сьогодні у корпоративного клієнта немає електронного банкінгу це, скоріш, виняток. Приватні клієнти також освоюють цю послугу, але не так інтенсивно. Тут показник всього 3,6%. Я б сказав що ми тільки на початку шляху. По-перше, у нас поки що не таке широке охоплення країни інтернетом. По-друге, навіть у розвинутих країнах, де інтернет-користувачів більше, ніж у нас, а у банків набагато більший досвід впровадження цієї послуги, кількість приватних користувачів не перевищує 10-30%. Думаю, наш шлях поширення інтернет-банкінгу серед приватних клієнтів буде швидким, але показника більшого ніж у розвинених країнах ми все одно не очікуємо.

- Тобто інтернет найближчим часом не стане головним каналом продажу банківских посуг. Взагалі наскільки важливо для сучасного банку мати альтернативні канали продажу? Це необхідність чи данина моді?

- Інтернет, кіоски самообслуговування та банкомати мають свої переваги. Їх питома вага постійно збільшується. Це комфортно для людей, і вони до цього звикають. Але це додаток до основного нашого каналу продаж — відділень. Я вважаю, що найближчим часом ця ситуація не зміниться. Ряд моїх молодих та амбіційних колег мають інші очікування, можу лише побажати їм успіху. Я трохи довше працюю в цій системі, бачив різні її трансформації і маю більш консервативні погляди.

Люди мають потребу спілкуватися. Замовити хліб по інтернету або піти в магазин і подивитись на хліб на власні очі, порадитись з продавцем — це зовсім різні речі. Хліб буде по-іншому смакувати, якщо ти вибираєш його сам. На банківському ринку те ж саме. Люди мають потребу живого спілкування: прийти до відділення, порадитися з продавцем особисто. У особистому спілкуванні формується рівень довіри до компанії, комфортності. Багато людей роблять емоційні покупки. В інтернеті поки що менше емоцій.

- Чи відчуваєте ви стурбованість вкладників, пов’язану з подіями, які зараз відбуваються на Майдані?

- Ці події в цілому нікого не залишають байдужими. Цілком природно, що вкладників всіх банків цікавить питання «що далі?». Ми завжди доводимо до наших клієнтів правдиву інформацію про стан справ банку. В складні моменти 2004, 2008-2009 років банк завжди виконував перед ними свої зобов’язання. За два тижні з початку протистояння на Майдані ми спостерігали невеличкий відтік вкладів. Але після цього навпаки був приток. Тобто є коливання, які в таких умовах можна назвати звичайними.

У нас достатньо ліквідності для того, щоб виконати вимоги всіх вкладників, які забажають забрати свої гроші. Так, це вносить деякі корективи в плани нарощування об’ємів кредитування. Це не є позитивно, адже відтік коштів з банку має бути прогнозованим. Кредитування на ринку може призупинитися, або взагалі зупинитися, бо кожен банк буде опікуватися в першу чергу наявністю грошей для вкладників. Це ціна тих подій, які відбуваються, плата за стабільність вкладів.

- Чи очікуєте ви девальвації гривні в 2014 році? Якщо так, то на скільки?

- Банкіри завжди обережні у відповіді на це питання. Той валютний курс, який склався — 8,2-8,4 гривні за долар США — може далі бути підтриманий політикою Національного банку та економічним потенціалом України. Очікувана девальвація це 3-5%. Поки що ми своїх прогнозів стосовно цього не міняли. В 2012 році втримати курс було доволі складно, але регулятор впорався. Звичайно, робити якісь прогнози, зважаючи на ті події, які відбуваються зараз в країні, складно. Тому всі ми хочемо щоб вони скоріш перейшли в стадію конструктивних переговорів і прийнятих рішень, що задовольнять суспільство.

- У банків нині не дуже багато варіантів прибуткового вкладання грошей. Тому вони збільшують об’єми споживчого кредитування. Райффайзен Банк Аваль також в цьому тренді, чи ви більш стримані в цьому сегменті ринку?

- Це, як кажуть «нема чобіт — взувай постоли». За умови високих ставок, я не дуже великий прихильник іпотеки та автокредитів. У іпотеки, я вважаю, взагалі найближчим часом немає шансів на розвиток. Залишається дійсно небагато варіантів. У людей є потреба в короткострокових коштах та у споживчих кредитах. Тому ми також в цьому тренді.

- За три квартали 2013 року прибуток банку виріс більше ніж в десять разів. За рахунок чого?

- Прибуток складається з двох складових. По-перше, це оперативна діяльність — кредити, комісійні доходи, обслуговування рахунків. По-друге, в банку діє програма, пов’язана з переглядом доцільності великої кількості внутрішніх процедур та операцій. Завдяки цій програмі ми бачимо, що банк може бути менш витратним та більш продуктивним. Заробляти більше за рахунок лише першої складової сьогодні малоймовірно. Але у витратній частині діяльності у банків сьогодні є велике поле для конкуренції. Наприклад, ми запровадили макрорегіональну систему управління. Тепер замість 25 керівних центрів по всій країні ми маємо лише сім. Це дало сильний ефект щодо економії та швидкості прийняття рішень.

- Чи змінив банк політику стосовно формування резервів?

- Ні. В цьому питанні ми завжди були консервативним банком. Тобто зажди резервували багато. Резерви покривають нашу проблемну заборгованість більш ніж на 70%. Рівень резервування говорить про рівень стабільності банку. Тому у нашої головної структури завжди єдиний консервативний підхід.

- Ходять чутки що Райффайзен Банк Аваль продається. Це правда?

- Я можу говорити тільки про те, що знаю. Продаж банку — це не питання менеджменту. Це питання до власників. Мені відомо, що такого рішення немає, як і намірів. Але пропозиції існують і вони розглядаються.

Архiв

Для смартфонів

Показники Банку*

на 30 червня 2018 р.
млрд грн
Статутний капітал6,15
Капітал9,29
Активи68,41

* згідно з МСФЗ(неаудована)

Курси валют

Райффайзен Банк Аваль*НБУ*
 куп.прод.**
$27,30027,800
32,00033,150
Руб.0,3700,380

* станом на 07.08.2020 02:02

** у т.ч. застосовуються для погашення валютних кредитів у центрах самообслуговування

 
$27,679300
32,797200
10  Руб.3,771400

* станом на 07.08.2020 02:04

** у т.ч. застосовуються для погашення валютних кредитів у центрах самообслуговування

Курси валют в Raiffeisen Online*
 куп.прод.
$27.32027.780
32.02033.130

* станом на 07.08.2020 02:02

$/€ 0,8440
€/$ 1,1849

Крос-курси НБУ

Корисні посилання