Інформаційний центр
0(800) 500-500
У Києві 490-88-88 або 521 з мобільного (для абонентів Vodafone)
068 490 08 88 з мобільного (для абонентів Київстар)

 — з питань
Інтернет-банкінгу для приватних осіб

Для клієнтів малого та середнього бізнесу
0 (800) 505-045

Центр технічної підтримки Райффайзен Бізнес Онлайн та Інтернет-банкінгу для суб'єктів господарювання
0 (800) 505-770У Києві: 495-41-40

Режим роботи: понеділок - п'ятниця (08:00 - 19:00).

Інформаційний центр підтримки бізнес-клієнтів з питань валютного регулювання:
0 (800)500-025 Режим роботи: понеділок – п'ятниця (09:00 – 18:00).

Центр цілодобової підтримки з питань еквайрингу
0 (800) 500-738 У Києві: 495-91-91

Центр із врегулювання простроченої кредитної заборгованості
0 (800) 509-900 У Києві: 496 11 46

Інформування осіб про пов'язаність із банком

Центральний офіс
01011, Україна
м. Київ, вул. Лєскова, 9


Райффайзен Лізинг Аваль

В.Лавренчук: «Велике розшарування суспільства ніколи не було в традиціях України»// Країна. — №42, 1 листопада 2012 р.

01.11.2012

Шлях до Європи — це не так шлях до матеріально кращого життя, я к до рівних можливостей, вважає голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук

- В Україні за останні 20 років відбулося величезне соціальне розшарування суспільства. Як подолати таку нерівність?

- Є два шляхи. Один — триваліший і природніший. Що більше в Україні буде анклавів, у яких житимуть заможні, тим більше Україна ставатиме заможною. Наприклад, умовно, в районі Конча-Заспи під Києвом є 40 котеджних містечок. Через п’ять років таких містечок стане вже 80. Те саме відбуватиметься в інших областях. Поступово накопичиться критична маса заможних людей. І таким чином зменшиться соціальне розшарування.

Цей шлях дуже довготривалий. Мають змінитися одне-два покоління. До того ж, поки суспільство не заживе достойним життям, багаті люди також відчуватимуть незручності — матимуть недоліки у сервісі, погані дороги тощо. Адже життя не обмежується мурами навколо котеджів. Інший і коротший шлях через мотиваційні податкові стимули, що сприятимуть прискореному формуванню середнього класу. Щоб зформувати джерела для цих стимулів, треба більше податкових надходжень. Звідси й виникає необхідність податковоі дифернціаціі.

- Що означає «розкіш»?

- Надмірність і марнотратство. Це коли ті чи інші об’єкти, що є в розпорядженні людини, за своїми розмірами чи якістю значно перевищують функціональні потреби. Консенсус щодо критеріїв «адекватно функціональним потребам» або що таке надмірна кількість чи якість буде швидко досягнутий. І значний надлишок тоді може обкладатися податком. Я прихильник поступового його запровадження.

- Поширена думка, що податок на розкіш швидше зачепить середній клас, а олігархи знову якось викрутяться.

- Згоден, що більше запитань виникає до впровадження таких механізмів, ніж до їхньої моделі.

Справді, якщо змістити акценти ій обкладати податками тільки доходи найманого працівника, а саме — зарплату, то постраждає той же середній клас, який навпаки потребує податкових стимулів. Тому варто скористатися досвідом інших країн, де розмір податку на розкіш може визначатися як певний відсоток від наявних активів — наприклад, надмірної нерухомості. Така система розвинута і прийнята у більшості країн. Власне, і в нашому законодавстві таку норму вже закладено. Достатня ця норма чи ні, покаже перший досвід.

- Чи потрібно обкладати податками банківські депозити?

- Дискусія про це довго триває, бо вклади населення — дуже надійна і найчутливіша частина всієї фінансової структури. 90 відсотків вкладів — дуже дрібні. Їх мають мільйони пенсіонерів, які віддали свої останні заощадження до банків. Будь-яке впровадження оподаткування депозитів зменшить лише стабільність і передбачуваність для вкладників. Є великий ризик «роздратувати» довгостроковий фінансовий ресурс. Якщо частина депозитів втратиться, постраждає банківська система. Тому спільна думка банкірів є такою: якщо це і дасть економічний ефект, то зовсім невеликий. А коли у податку нема переваг, то краще його і не впроваджувати.

- Якою має бути оптимальна податкова система?

- Не думаю, що можна скаржитися на податкову систему, що існує в Україні. Можна говорити про недоліки в її застосуванні. Наприклад про те, що окремі компанії довго чекають повернення ПДВ. Але з погляду норми — наша податкова система доволі прийнятна. Щодо змін, то якщо самі податки якщо часто міняються — теж біда. До пільг і податків треба підходити системно, послідовно і консервативно.

- Які мають бути статки середнього класу?

- Їх має вистачати не тільки на їжу й оплату житла, а й на певні заощадження. Цей надлишок можна також інвестувати в навчання, мандрівки тощо. Якщо люди заробляють тільки на прожиття — вони не мають перспектив розвитку. В Україні відкладати гроші на розвиток можуть відсотків 15-18 людей. При цьому середнім класом вважають себе 48 відсотків українців. Мабуть, це ментальна звичка видаватися кращим, ніж є насправді.

- За скільки років можна суттєво зменшити соціальне розшарування?

- Треба створювати пільги та мотивацію для інвесторів середнього рівня. Має бути більше українців, які відкрили власні ресторанчики, їдальні, перукарні, заводики, автомайстерні, міні-дослідницькі центри. Навіть у Києві, не кажучи про області. Потрібна державна програма для масової мотивації підприємницького класу. Тоді країна може змінитися за кілька років.

Є різні досвіди, зокрема й окремих організацій. Наприклад, коли відбулася трансформація «Авалю» у Групу Райффайзен, ми повністю змінили методологію звітності. Було запроваджено нові стратегії ведення бізнесів, нова бізнес модель, нові комунікації, мінімізовано бюрократію й паперові носії, вирішено «мовне питання» — щоб не залежати від того, що хтось не розуміє української, англійської чи російської. Усе це стало можливим завдяки застосуванню системі мотиваційних стимулів і навчальних програм. Програма трансформації нині завершена успішно.

- До якої соціальної моделі Україні слід прагнути?

- Зі свого досвіду «банкотворення» я впевнився: немає стандартної моделі організації, що на 100 відсотків могла би бути рекомендована для впровадження в одному банку так само ефективно, як в іншому. Так і для суспільства, в якому є велика сила традицій.

Слід подивитися, що ми маємо цінного. Приміром, розшарування суспільства ніколи не було в традиціях України. Водночас українці можуть багато взяти у Словаччини і Польщі, де проведені успішні економічні і соціальні реформи. Як відомо, ці країни найменше в Європі постраждали від кризи, а в Польщі взагагалі відбулося зростання виробництва у 2010 році. Шлях до Європи — це не так шлях до матеріально кращого життя, як до рівних можливостей. Працювати потрібно буде інтенсивніше. А суспільні інститути забезпечать мінімальний рівень життя, який можна буде назвати достойним.

- Яким чином амбітних людей мотивувати залишатися у країні?

- Я не прихильник стримування когось, хто має перспективи кар’єри в інших частинах світу. Є можливість отримати контракт і керувати компанією в Південній Африці? Пишатимуся такою людиною. Китайці мільйонами їхали в Америку (також і на навчання) і там залишалися. Хіба це зупинило стрімке зросмтання Китаю в останнє десятиліття ? Ні.

Зараз один із найбільших інвесторів в Україну — мігранти, які поїхали до Португалії, Іспанії, Італії й працюють на будівельних майданчиках або доглядають за дітьми. Вони переказують родичам близько 6-7 мільярдів доларів щорічно. Це великий приток валюти на фінансовий ринок України, допомога сім’ям, досвід.

Драматизувати треба не виїзд талантів, а відсутність притоку їх в Україну — насамперед своїх. Водночас, я вважаю, що виїжджають невірно оцінюють свої перспективи на Батьківщині. На українському ринку скоріше можна зробити справжню кар’єру і реалізувати бізнес-проект, ніж на розвинутих ринках.

- Назвіть приклади таких новітніх ринків в Україні.

- Будь-який. Навіть фінансовий сектор, банківський. Також потенційно привабливі приватні пенсійні фонди, страхові компанії.

- Як Україна змінюватиметься у наступні роки?

- Стратегічно, мої очікування дуже позитивні. У банку після кризи 2008 -2010 років ми отримали кращі фінансові результати, ніж очікували. І значно швидше відновили втрати, ніж ми планували. Те саме я думаю і про Україну. Накопичується досвід, щоб потім ми могли спільно сформувати якісь блага для всіх. Думаю, за три-п’ять років у нас буде якісно краще суспільство. Цей підйом відбудеться за рахунок розвитку середнього класу.

- На які галузі Україні слід робити ставку?

- Є практична відповідь і мрія.

Практика — інвестувати в найдохідніші галузі. Аргументовано ми називаємо металургію та хімію як два основні постачальники експортної виручки. Останніх сім років драйвером розвитку украінської економіки була будівельна галузь. Зараз чудовий економічний ефект демонструть сільське господарство, транспорт. Більшої перспективи набуває туризм, враховуючи успішну презентацію України під час Євро-2012.

Щодо мрії. Хотілося б, щоб драйвером розвитку суспільства стали прикладна наука та IT-галузі. Щоб ми надавали сервіси не через експлуатацію території країни, а за рахунок інтелектуальноі власності.

Ірина РИБАКОВА

Архiв

Для смартфонів

Показники Банку*

на 30 червня 2018 р.
млрд грн
Статутний капітал6,15
Капітал9,29
Активи68,41

* згідно з МСФЗ(неаудована)

Курси валют

Райффайзен Банк Аваль*НБУ*
 куп.прод.**
$27,30027,800
32,00033,150
Руб.0,3700,380

* станом на 07.08.2020 02:02

** у т.ч. застосовуються для погашення валютних кредитів у центрах самообслуговування

 
$27,679300
32,797200
10  Руб.3,771400

* станом на 07.08.2020 02:04

** у т.ч. застосовуються для погашення валютних кредитів у центрах самообслуговування

Курси валют в Raiffeisen Online*
 куп.прод.
$27.32027.780
32.02033.130

* станом на 07.08.2020 02:02

$/€ 0,8440
€/$ 1,1849

Крос-курси НБУ

Корисні посилання